Лекція академіка Ю.С. Шемшученка

Деталі
Перегляди: 1185

 23 листопада 2011 р. викладачі та студенти Інституту історичної освіти НПУ імені М. П. Драгоманова відвідали лекцію директора Інституту держави і права ім. В. М. Корецького, академіка НАН України Шемшученка Юрія Сергійовича на тему «Проблеми конституційної реформи України».

У своїй доповіді академік  Шемшученко висвітлив проблеми Конституції України, причини динаміки конституційного права, перспективи створення Конституційної асамблеї для підготування проекту конституційної реформи, розкрив принципи поділу влади. 

 

На лекції було зазначено, що Україна завжди мала схильність верховні органи  влади називати Радами. Ведуться дискусії з  приводу сучасної назви – «Верховна Рада», тому, що слово «верховна» вже вказує на те, що вона має верховенство в державі. Тому однією з пропозицій є назвати парламент Національними зборами.

Ще одна актуальна проблема конституційної реформи в Україні – це розуміння поділу влади як абсолютного поділу. Необхідною є координація і співпраця всіх гілок влади де арбітром має виступати Президент. Також важливим є вдосконалення органів контролю за владою.

         Далі академік Шемшученко звернув увагу на проблему Виборів в Україні.

Він розкрив еволюцію виборчої системи в Україні починаючи з УНР. Ще тоді було чітко визначено мажоритарну систему виборів та квоту депутатів – 1 на 100000 чоловік. Цей принцип діє і до сьогодні.

Ю. С. Шемшученко говорив про завчасність введення пропорційної системи виборів і доречність повернення до змішаної системи виборів. Зараз вводиться система виборів з якої виключаються політичні блоки та вводиться 5% прохідний бар’єр, що є доречним.

На жаль, зазначив лектор, за роки незалежності Україна не виробила системи європейського парламентаризму. Проблемою є наявність великої кількості політичних партій, що є недоліком і не приносить жодного ефекту. Оптимальний варіант – 5-10 партій, як у розвинених країнах Європи. Суб’єктом законодавчої ініціативи має виступати народ, що на сьогодні є проблемою, так як у нас народ немає формального права безпосередньо виступити із законодавчою ініціативою в Парламенті. Тому наша Конституція має бути вдосконаленою з врахуванням цього та інших питань.

Також мова має йти про депутатський імунітет, який має захищати від політичного переслідування, що було зафіксовано ще в Конституції УНР, а зараз цей закон є доброю парасолькою для захисту депутатів від покарання за всі види правопорушень.

Академік Шемшученко наголосив, що ми довго блукали навколо проблеми смертної кари, ще в Конституції М. Грушевського смертну кару було скасовано і ми нарешті також прийшли до цього рішення, що є передовою практикою розвинених держав.

Щодо Судової гілки влади, то вона має бути спрощеною і гарантувати вільний доступ громадян до судових органів. Зараз у нас створена система – монстр, яка має багато інстанцій, апеляцій, касацій зі складною процедурою звернення. Ця система потребує істотного вдосконалення і реформування. Також зараз необхідно працювати у контексті вдосконалення державного управління.

Лектор наголосив на факті створення Конституційної Асамблеї – це дорадчий орган при Президенті України з широкими повноваженнями громадськості.

Головне призначення – розробка проекту закону України про внесення змін до Конституції України. Зараз прийнято три документи щодо створення Конституційної Асамблеї: Концепція утворення Конституційної Асамблеї,  Положення про Конституційну Асамблею та Внутрішній робочий документ. До складу будуть входити особи, які володіють навиками і методологією конституційного та правового законотворення (науковці НАНУ, експерти).

Результатом роботи Конституційної Асамблеї буде подання Президентом України як суб’єктом законодавчої ініціативи до Верховної Ради України нового конституційного  закону.

Варто зазначити велику зацікавленість студентів-суспільствознавців проблематикою, що прозвучала на лекції. Вони відчули себе учасниками історичних подій сучасності.